НАВСИДЬКИ, присл., розм. Те саме, що навсидячки. Господиня, вклавши дітей, сіла над ними і куняла навсидьки цілу ніч, не гасячи світла (Гончар, III, 1959, 16); - Спробував заснути - не вдалося. Якось і шум заважає, і незручно навсидьки (Головко, І, 1957, 169).