наварювання
НАВАРЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. наварювати 3. В майстерні ремонтно-технічної станції проведено наварювання лемешів до плугів спеціальним сплавом (Рад. Укр., 27. VIII 1959, 2); Сьогодні вранці йому доповіли, що обидва мартени починають наварювання подів (Ле, Міжгір'я, 1953, 461).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наварювання | наварювання |
Родовий | наварювання | наварювань |
Давальний | наварюванню | наварюванням |
Знахідний | наварювання | наварювання |
Орудний | наварюванням | наварюваннями |
Місцевий | на/у наварюванні | на/у наварюваннях |
Кличний | наварювання | наварювання |