набраний
НАБРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набрати 1, 2, 5 - 10. Пити йому, власне, не хотілося, але він теж став дудлити цю теплу вже воду, набрану сьогодні на Центральній з артезіана (Гончар, Тронка, 1963, 35); Мав [Спориш] особливий дар до виучування свіжо набраних рекрутів військової муштри (Фр., II, 1950, 273); Мозаїка "Врожай" набрана легко з тонким смаком (Рад. Укр., 13. IV 1958, 3); Стаття була вже набрана і навіть зверстана, коли ми одержали листа з Петербурга про скасування пресловутої резолюції (Ленін, 16, 1949, 51); Вона глянула на матерію, набрану на спідницю (Н.-Лев., II, 1956, 293),
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | набраний | набрана | набране | набрані |
Родовий | набраного | набраної | набраного | набраних |
Давальний | набраному | набраній | набраному | набраним |
Знахідний | набраний, набраного | набрану | набране | набрані, набраних |
Орудний | набраним | набраною | набраним | набраними |
Місцевий | на/у набраному, набранім | на/у набраній | на/у набраному, набранім | на/у набраних |