мітра
МІТРА, -и, ч. В давньоіранській і ведичній міфології – бог сонця, світла, чистоти і правди; найпопулярніші міфи про Мітру стосуються його дружби з богом Сонця, здолання ним міфічного бика (сюжет, найчастіше відображуваний у мистецтві) тощо; в елліністичну епоху культ Мітри був поширений серед найбідніших людей; у Римі Мітру шанували воїни і купці азіатського походження; шанувальники Мітри брали участь у містеріях у підземних гротах (складали жертви, приймали своєрідне очисне хрещення кров'ю тощо).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мітра | мітри |
Родовий | мітри | мітр |
Давальний | мітрі | мітрам |
Знахідний | мітру | мітри, мітр |
Орудний | мітрою | мітрами |
Місцевий | на/у мітрі | на/у мітрах |
Кличний | мітро | мітри |