мораліст
МОРАЛІСТ, а, ч. Той, хто моралізує. Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, ..був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (Фр., VII, 1951. 29); Завзятий мораліст кричав, вимагав розпочати слідство, щоб виявити винного (Кол., Терен.., 1959, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мораліст | моралісти |
Родовий | мораліста | моралістів |
Давальний | моралістові, моралісту | моралістам |
Знахідний | мораліста | моралістів |
Орудний | моралістом | моралістами |
Місцевий | на/у моралісті, моралістові | на/у моралістах |
Кличний | моралісте | моралісти |