металогіка
МЕТАЛОГІКА, -и, ж. Теорія, що досліджує системи та поняття формальної логіки; виникла на рубежі 19-го і 20-го ст. у зв'язку з дослідженнями засад дедуктивних наук (насамперед математики); металогіка у ході подальшої спеціалізації цих досліджень розділилася на синтаксичну і семантичну «гілки»; до першої з них, присвяченої розгляду суто структурних властивостей числень, відносяться насамперед теорія (формальних) доведень (або метаматематика) і теорія визначеності понять; друга «гілка» металогіки, що розпадається на теорію змісту і теорію референції (теорію значення), – це логічна семантика.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | металогіка | металогіки |
Родовий | металогіки | металогік |
Давальний | металогіці | металогікам |
Знахідний | металогіку | металогіки |
Орудний | металогікою | металогіками |
Місцевий | на/у металогіці | на/у металогіках |
Кличний | металогіко | металогіки |