мерва
МЕРВА, и, ж., діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Н.-Лев., III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мерва | мерви |
Родовий | мерви | мерв |
Давальний | мерві | мервам |
Знахідний | мерву | мерви |
Орудний | мервою | мервами |
Місцевий | на/у мерві | на/у мервах |
Кличний | мерво | мерви |
мервити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мервлю | мервимо |
2 особа | мервиш | мервите |
3 особа | мервить | мервлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мервитиму | мервитимемо |
2 особа | мервитимеш | мервитимете |
3 особа | мервитиме | мервитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мервив | мервили |
Жіночий рід | мервила | |
Середній рід | мервило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мервімо | |
2 особа | мерви | мервіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мервлячи | |
Минулий час | мервивши |