ліврейний
ЛІВРЕЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ліврея.
2. Який носить ліврею, одягнутий у ліврею. Ліврейний лакей відчинив дверці карети (Кочура, Зол. грамота, 1960, 257); // у знач. ім. ліврейний, ного, ч. Той, хто носить ліврею, одягнутий у ліврею. [Кость:] Я тобі два злоти дам і постараюсь, щоб ти мерщій в ліврейні вискочив, тоді не всякий буде тобою потурати (К.-Карий, І, 1960, 449).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ліврейний | ліврейна | ліврейне | ліврейні |
Родовий | ліврейного | ліврейної | ліврейного | ліврейних |
Давальний | ліврейному | ліврейній | ліврейному | ліврейним |
Знахідний | ліврейний, ліврейного | ліврейну | ліврейне | ліврейні, ліврейних |
Орудний | ліврейним | ліврейною | ліврейним | ліврейними |
Місцевий | на/у ліврейному, ліврейнім | на/у ліврейній | на/у ліврейному, ліврейнім | на/у ліврейних |