лобзик
ЛОБЗИК, а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, який використовується для узорного випилювання. Якщо в листі треба вирізати кутові або криволінійні прорізи, застосовують ножівку полегшеної конструкції - лобзик (Слюс. справа, 1957, 165); Бабуся підвелась, взяла на комоді велике фото, вставлене в химерну рамку, вирізану лобзиком з дикту (Коп., Земля.., 1957, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лобзик | лобзики |
Родовий | лобзика | лобзиків |
Давальний | лобзикові, лобзику | лобзикам |
Знахідний | лобзик | лобзики |
Орудний | лобзиком | лобзиками |
Місцевий | на/у лобзику | на/у лобзиках |
Кличний | лобзику | лобзики |