лахудра
ЛАХУДРА, -и, ж. 1. розм., вульг. Про неохайну жінку. – Прив'яжи, лахудро, своїх курей на шнурочку, бо вони мені всю ягоду видзьобали. Ходи, лахудро, – кажу, – подивися (Валерій Шевчук); – Причешися, лахудра. З тобою соромно вийти на люди, – п'ятерня куйовдить волосся на голові матері (А. Кокотюха); Коли б я була такою лахудрою, такою мантелепою, як оце ви, теперішні молоді,.., то мене сюди навіть прибиральницею не взяли б (М. Матіос).
2. жарг. Те саме, що повія. – Моя султаншо, ця лахудра намірилася замінити вас не тільки в султановій постелі, а й на троні! (П. Загребельний); – Не оддає чортова лахудра мого кролика, що уже я сварилася!.. Якби уже у них там що получилося, мені не було б так обидно (В. Дрозд); Ростик у Кукурічках мав справу тільки з місцевою повією Леткою-Єнкою, якою, якби не дворічний голод, і сам би погидував, та ще в містечку підчепив якусь місцеву лахудру (В. Лис); – Зі мною був. Усю ніч, – почув. Озирнувся – Тайка. – Ах ти ж лахудра! – Тайчина мати ухопила доньку за волосся.. – Ах ти ж, ганьбисько моє! (Люко Дашвар).
3. розм. Жебрак, обірванець, ледащо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лахудра | лахудри |
Родовий | лахудри | лахудр |
Давальний | лахудрі | лахудрам |
Знахідний | лахудру | лахудр |
Орудний | лахудрою | лахудрами |
Місцевий | на/у лахудрі | на/у лахудрах |
Кличний | лахудро | лахудри |