ковдра
КОВДРА, и, ж. Тепле вкривало, звичайно на ваті, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоде (Л. Укр., III, 1952, 635); Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17); * Образно. Спала природа під ковдрою білою (Олесь, Вибр., 1958, 222); * У порівн. Снігу навалило вище колін, він лежав важкою ковдрою на землі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковдра | ковдри |
Родовий | ковдри | ковдр |
Давальний | ковдрі | ковдрам |
Знахідний | ковдру | ковдри |
Орудний | ковдрою | ковдрами |
Місцевий | на/у ковдрі | на/у ковдрах |
Кличний | ковдро | ковдри |