злодійство
ЗЛОДІЙСТВО, а, с. Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка. - Я вкрала в Варвари півміток. Вона несла його попри наші ворота та й загубила. А я вхопила та й сховала до скрині. Панотець казав, що це злодійство (Март., Тв., 1954, 154); Тарас Боровець вправлявся по лінії злодійства. Стягнути з бантин курку, задушити в хліві порося, обчистити у дядька комору - було його звичним заняттям (Мельн., До раю.., 1961, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злодійство | злодійства |
Родовий | злодійства | злодійств |
Давальний | злодійству | злодійствам |
Знахідний | злодійство | злодійства |
Орудний | злодійством | злодійствами |
Місцевий | на/у злодійстві | на/у злодійствах |
Кличний | злодійство | злодійства |