захопленість
ЗАХОПЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. захоплений 2. В її розповіді відчувається, захопленість, подив перед цією неабиякою людиною (Талант.., 1958, 88); Новатор виробництва - людина допитливої думки, пристрасної захопленості своєю справою, високої культури (Ком. Укр., 11, 1963, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | захопленість | захопленості |
Родовий | захопленості, захоплености | захопленостей |
Давальний | захопленості | захопленостям |
Знахідний | захопленість | захопленості |
Орудний | захопленістю | захопленостями |
Місцевий | на/у захопленості | на/у захопленостях |
Кличний | захопленосте | захопленості |