запхикати
ЗАПХИКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати пхикати. Прокіп сів на лаву й несподівано заплакав, як плачуть маленькі діти: попереду запхикав, а потім заридав голосно й втирав сльози кулаком (Н.-Лев., III, 1956, 191); Старий Потреба заходився коло мокрих пелюшок, бо мале раптом запхикало (Ільч., Козацьк. роду ., 1958, 472).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запхикаю | запхикаємо |
2 особа | запхикаєш | запхикаєте |
3 особа | запхикає | запхикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запхикав | запхикали |
Жіночий рід | запхикала | |
Середній рід | запхикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запхикаймо | |
2 особа | запхикай | запхикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запхикавши |