запропащати
ЗАПРОПАЩАТИ, аю, аєш і рідко ЗАПРОПАЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОПАСТИТИ, ащу, астиш, док., перех., розм. Призводити до загибелі; псувати; знищувати. - І чи ти того свідома, що запропащуєш сама свою будучину? (Коб., І, 1956, 96); В час радіопереклички на всю область загриміло: в Перещепинському районі голова колгоспу Поросьонков запропащає кукурудзу! Бур'ян вищий за самого голову! (Вітч., 10, 1961, 156); Ой, ти, пане Потоцький, Воєводський сину, Запропастив Литву І всю Україну (Укр.. думи.., 1955, 196); А скільки ж голодом Він душ запропастив: Чи я ж через його з ченцями не постив? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 144).
Запропастити вік (життя, молодість, щастя і т. ін.) - зробити чиє-небудь життя безрадісним, немилим. Якось зовсім несподівано він з гірким жалем почав оповідати їй про своє життя, про свою недолю, дорікати їй, нащо вона запропастила його вік молодий (Коцюб., І, 1955, 26); - Мені страшно, щоб ти не запропастила через мене свою молодість, красу, щастя (Гур., Друзі... 1959, 113); Запропастити [свою] душу - зробивши якийсь негідний вчинок, мучитися докорами сумління. - Я згубила свою славу... Я запропастила душу свою! (Кв.-Осн., II, 1956, 452).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запропащаю | запропащаємо |
2 особа | запропащаєш | запропащаєте |
3 особа | запропащає | запропащають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запропащатиму | запропащатимемо |
2 особа | запропащатимеш | запропащатимете |
3 особа | запропащатиме | запропащатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запропащав | запропащали |
Жіночий рід | запропащала | |
Середній рід | запропащало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запропащаймо | |
2 особа | запропащай | запропащайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запропащаючи | |
Минулий час | запропащавши |