заприятелювати
ЗАПРИЯТЕЛЮВАТИ, юю, юєш, док. Почати приятелювати, стати приятелями; затоваришувати. Ще в Новограді-Волинському Леся щиро заприятелювала з молодшою батьковою сестрою Оленою Антонівною (М. Ол., Леся, 1960, 54); Кирик у полку був наймолодший червоноармієць. З Валетом він заприятелював ще з першого дня (Панч, В дорозі, 1959, 89).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заприятелюю | заприятелюємо |
2 особа | заприятелюєш | заприятелюєте |
3 особа | заприятелює | заприятелюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заприятелював | заприятелювали |
Жіночий рід | заприятелювала | |
Середній рід | заприятелювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заприятелюймо | |
2 особа | заприятелюй | заприятелюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заприятелювавши |