залік
ЗАЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв'язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Рибак, Час.., 1960, 241); // Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту; // розм. Запис у відомості чи заліковій книжці про зарахування перевірених знань або спортивних досягнень. Володимир зашарівся. - Це що, екзамен?.. Тоді став залік, бо знаю (Руд., Вітер.., 1958, 109).
Складати (скласти) залік (заліки) - проходити перевірку знань або спортивних досягнень. - Здрастуй. -Ти чого тут? - питає дівчина. - А, це ти, - недбало каже Микола. - Стьопу Матюшенка жду. Заліки складає (Собко, Матв. затока, 1962, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | залік | заліки |
Родовий | заліку | заліків |
Давальний | залікові, заліку | залікам |
Знахідний | залік | заліки |
Орудний | заліком | заліками |
Місцевий | на/у заліку | на/у заліках |
Кличний | заліку | заліки |