жувальний
ЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до жування. Стовбняк - захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м'язів (тризм), а потім і м'язів тулуба, ніг (Лікар. експертиза.., 1958, 145); // Признач. для жування. Дракопулос сунув моєму тестю в руки ще якісь шкарпетки і коробку жувальних гумок (Мокр., Сто.., 1961, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жувальний | жувальна | жувальне | жувальні |
Родовий | жувального | жувальної | жувального | жувальних |
Давальний | жувальному | жувальній | жувальному | жувальним |
Знахідний | жувальний, жувального | жувальну | жувальне | жувальні, жувальних |
Орудний | жувальним | жувальною | жувальним | жувальними |
Місцевий | на/у жувальному, жувальнім | на/у жувальній | на/у жувальному, жувальнім | на/у жувальних |