етапний
ЕТАПНИЙ, а, е. 1. Прикм. до етап 1, 2. Йому уявлялося, що він десь на своїй станції за Куп'янськом і сперечається з етапним комендантом (Кучер, Голод, 1961, 382); В Катеринівці був етапний пункт (Збірник про Кроп., 1955, 27); Жителі Самари, етапної станції на Великому Каторжанському шляху в Сибір, досить часто бачили проходження колодників (Бурл., Напередодні, 1956, 3).
2. Який становить етап (у 5 знач.). Цілий ряд етапних фільмів радянської кінематографії, які принесли їй світову славу, були кінокартинами, поставленими за літературними творами (Ком. Укр., 6, 1960, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | етапний | етапна | етапне | етапні |
Родовий | етапного | етапної | етапного | етапних |
Давальний | етапному | етапній | етапному | етапним |
Знахідний | етапний, етапного | етапну | етапне | етапні, етапних |
Орудний | етапним | етапною | етапним | етапними |
Місцевий | на/у етапному, етапнім | на/у етапній | на/у етапному, етапнім | на/у етапних |