епігонство
ЕПІГОНСТВО, а, с. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Рильський, III, 1956, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епігонство | епігонства |
Родовий | епігонства | епігонств |
Давальний | епігонству | епігонствам |
Знахідний | епігонство | епігонства |
Орудний | епігонством | епігонствами |
Місцевий | на/у епігонстві | на/у епігонствах |
Кличний | епігонство | епігонства |