еманація
ЕМАНАЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. тільки одн. Витікання, випромінювання, виділення чого-небудь звідкись.
2. Те, що витікає, випромінюється, виділяється звідкись. Життя, здавалося, сотилося [сочилося] з кожної клітини її єства, - і ця еманація немов матеріалізувалась і відчувалась, як благодайний [благодатний] дощ весняної пори (Вітч., 6, 1947, 17).
3. хім. Радіоактивний хімічний елемент нульової групи періодичної системи Д. І. Менделєєва; радон. Атомна вага еманації, або радону, дорівнює 222 (Заг. хімія, 1955, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еманація | еманації |
Родовий | еманації | еманацій |
Давальний | еманації | еманаціям |
Знахідний | еманацію | еманації |
Орудний | еманацією | еманаціями |
Місцевий | на/у еманації | на/у еманаціях |
Кличний | еманаціє | еманації |