допливати
ДОПЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ДОПЛИСТИ, иву, ивеш; мин. ч. доплив, доплила, ло; і ДОПЛИВТИ, ву, веш, док. 1. Пливучи, досягати якого-небудь місця. Хлопець насилу допливає до берега (Багмут, Щасл. день.., 1951, 145); Пливе, пливе... от-от доплив! Пірнув, виринає - І утоплену Ганнусю На берег виносить (Шевч., І, 1951, 167); Батько й син допливли до села й скеровували пліт до берега (Чорн., Потік.., 1956, 7); * Образно. Вірю, вдасться вам, брати, Аж до цілі доплисти (Павл., Пальм. віть, 1962, 8).
2. перен. Повільно поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи); доноситися. Гостро пахне соками трав, відволоженою землею, і звідкись допливає терпкий дух материнки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допливаю | допливаємо |
2 особа | допливаєш | допливаєте |
3 особа | допливає | допливають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допливатиму | допливатимемо |
2 особа | допливатимеш | допливатимете |
3 особа | допливатиме | допливатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допливав | допливали |
Жіночий рід | допливала | |
Середній рід | допливало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допливаймо | |
2 особа | допливай | допливайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допливаючи | |
Минулий час | допливавши |