гемонський
ГЕМОНСЬКИЙ, а, е, фам. Прикм. до гемон. Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 190); І попустила ж гемонська сила, щоб його Палазя та закохалась в роззяву! (Ю. Янов., І, 1958, 585); - Та й гемонський же кінь, як вискочить, як попре за ліс! (Мирний, І, 1954, 175); - Це вже ми після війни третій раз парк садовимо, їдять гемонські кози! (Вишня, І, 1956, 397).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гемонський | гемонська | гемонське | гемонські |
Родовий | гемонського | гемонської | гемонського | гемонських |
Давальний | гемонському | гемонській | гемонському | гемонським |
Знахідний | гемонський, гемонського | гемонську | гемонське | гемонські, гемонських |
Орудний | гемонським | гемонською | гемонським | гемонськими |
Місцевий | на/у гемонському, гемонськім | на/у гемонській | на/у гемонському, гемонськім | на/у гемонських |