відсортований
ВІДСОРТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсортувати. Картопля була відсортована. Кращу відклали на насіння (Бойч., Молодість, 1949, 133); // у знач. прикм. Для сівби використовують відсортоване та перевірене на схожість насіння (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відсортований | відсортована | відсортоване | відсортовані |
Родовий | відсортованого | відсортованої | відсортованого | відсортованих |
Давальний | відсортованому | відсортованій | відсортованому | відсортованим |
Знахідний | відсортований, відсортованого | відсортовану | відсортоване | відсортовані, відсортованих |
Орудний | відсортованим | відсортованою | відсортованим | відсортованими |
Місцевий | на/у відсортованому, відсортованім | на/у відсортованій | на/у відсортованому, відсортованім | на/у відсортованих |