виселятися
ВИСЕЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИСЕЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). - Ти кажеш, чоловіче мудрий: виселяйся звідси... (Коцюб., І, 1955, 294); Одначе й цей ракетний степ не злякав Галю. І хоч життя тут було ще більш неспокійне (були такі дні, що їм і зовсім треба було виселятися за межі полігона ), проте Галя й тут швидко знайшла себе (Гончар, Тронка, 1963, 299); // Перебиратися з одного місця проживання в інше. А це зразу - [Максим] спродав дворище, будинок, забрався, - та й виселився на хутір (Мирний, II, 1954, 136); На берег цього Сугаклею, на колишню поміщицьку землю, виселилася двадцять п'ять років тому з села Заріччя купка незаможницьких господарств (Ю. Янов., І, 1958, 509).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселяюся | виселяємося |
2 особа | виселяєшся | виселяєтеся |
3 особа | виселяється | виселяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселятимуся | виселятимемося |
2 особа | виселятимешся | виселятиметеся |
3 особа | виселятиметься | виселятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виселявся | виселялися |
Жіночий рід | виселялася | |
Середній рід | виселялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселяймося | |
2 особа | виселяйся | виселяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виселяючись | |
Минулий час | виселявшись |