безперестанний
БЕЗПЕРЕСТАННИЙ, а, е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний. Настала осінь з її негодою, пішли дощі дрібні та безперестанні (Мирний, IV, 1955, 249); Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце, він аж зблід від безперестанного зворушення (Коцюб., І, 1955, 48); Супротивників майже не видно. Тільки безперестанні кулеметні черги.. оповіщають про розмір і завзяття бою (Довж., Зач. Десна, 1957, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безперестанний | безперестанна | безперестанне | безперестанні |
Родовий | безперестанного | безперестанної | безперестанного | безперестанних |
Давальний | безперестанному | безперестанній | безперестанному | безперестанним |
Знахідний | безперестанний, безперестанного | безперестанну | безперестанне | безперестанні, безперестанних |
Орудний | безперестанним | безперестанною | безперестанним | безперестанними |
Місцевий | на/у безперестанному, безперестаннім | на/у безперестанній | на/у безперестанному, безперестаннім | на/у безперестанних |