безконтрольний
БЕЗКОНТРОЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319).
2. Який не спрямовується свідомістю. Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Ле, Мої листи, 1945, 146).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безконтрольний | безконтрольна | безконтрольне | безконтрольні |
Родовий | безконтрольного | безконтрольної | безконтрольного | безконтрольних |
Давальний | безконтрольному | безконтрольній | безконтрольному | безконтрольним |
Знахідний | безконтрольний, безконтрольного | безконтрольну | безконтрольне | безконтрольні, безконтрольних |
Орудний | безконтрольним | безконтрольною | безконтрольним | безконтрольними |
Місцевий | на/у безконтрольному, безконтрольнім | на/у безконтрольній | на/у безконтрольному, безконтрольнім | на/у безконтрольних |