безвладдя
БЕЗВЛАДДЯ, я, с. Відсутність державної влади. Користуючись безвладдям і заколотами, казанські татари чинили спустошливі набіги на російські землі (Іст. СРСР, І, 1956, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безвладдя | |
Родовий | безвладдя | |
Давальний | безвладдю | |
Знахідний | безвладдя | |
Орудний | безвладдям | |
Місцевий | на/у безвладді | |
Кличний | безвладдя |