басувати
БАСУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). Кінь басує, - от-от річку. От... от... перескочить (Шевч., І, 1951, 249); - Попустіть поводи, - кричить [Прокіп Іванович] на конюхів. - Дайте волю, нехай басує! (Стор., І, 1957, 183); Жінка, три дочки, баба - все тужить-голосить. Виють пси. Навіть коні, чуючи лихе, хропуть і басують у стайні (Довж., Зач. Десна, 1957, 39); // Баско, жваво їхати верхи; гарцювати. Козаки на конях жваво басували (Граб., Вибр., 1949, 120).
2. перен. Бігати підскакуючи, стрибати. Хлопець крутився на одному місці, басував, схиляв голову то на сторону, то униз, буцім справді ситий кінь борсується... (Мирний, І, 1954, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | басую | басуємо |
2 особа | басуєш | басуєте |
3 особа | басує | басують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | басуватиму | басуватимемо |
2 особа | басуватимеш | басуватимете |
3 особа | басуватиме | басуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | басував | басували |
Жіночий рід | басувала | |
Середній рід | басувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | басуймо | |
2 особа | басуй | басуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | басуючи | |
Минулий час | басувавши |