аплікатура
АПЛІКАТУРА, -и, ж., муз. 1. Спосіб розташування та порядок чергування пальців під час гри на музичних інструментах; уміння знаходити природну і раціональну аплікатуру становить одну з найважливіших сторін виконавської майстерності інструменталіста; добре підібрана аплікатура сприяє виразності виконання, полегшує подолання технічних труднощів, розвиває свободу орієнтування на грифі, клавіатурі, клапанах, у виконавців на струнних інструментах сприяє також чистоті інтонації. 2. Система позначення цього способу в нотах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аплікатура | аплікатури |
Родовий | аплікатури | аплікатур |
Давальний | аплікатурі | аплікатурам |
Знахідний | аплікатуру | аплікатури |
Орудний | аплікатурою | аплікатурами |
Місцевий | на/у аплікатурі | на/у аплікатурах |
Кличний | аплікатуро | аплікатури |