лити
ЛИТИ, ллю, ллєш, недок . 1. перех. і без додатка . Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам'ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Н.-Лев., III, 1956, 265); Скривилась [баба-яга] кисло на борщ, мов середа на п'ятницю.. - Це - каже, - не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Козл., Мандрівники, 1946, 43); Пані в кріслі. Коло неї - сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан (Вас., III, 1960, 351); "Грай, кобзарю, лий, шинкарю!" Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Шевч., І, 1963, 74); // перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю (Фр., XIII, 1954, 222); Зацвітали магнолії, цитринові пахощі лили широко розчинені пелюстки їхніх квіток (Скл., Помилка, 1933, 107); // Те саме, що розливати. Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува (Г.-Арт., Байки.., 1958, 61).
@Лити воду - вести пусту, беззмістовну розмову; Лити воду на чий млин (чиє колесо) - діяти на чию-небудь користь. Ревізіоністи ллють воду на млин буржуазії, яка добре розуміє, що сила робітничого класу в створених ним марксистсько-ленінських партіях (Ком. Укр., 5, 1960, 31); Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (Мал., Думки.., 1959, 5); Лити (проливати, пролити, точити) кров див. кров; Лити піт - важко працювати. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (Граб., І, 1959, 511); Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олесь, Вибр., 1958, 408); Лити сльози (слізки) - гірко плакати. Думав жити, поживати Та бога хвалити, А довелось на чужині Тілько сльози лити! (Шевч., II, 1953, 106); Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Укр.. присл.., 1955, 204).
2. неперех. Сильно, безперервно текти. Як же хлине дощ, і вже не йде, а ллє (Кв.-Осн., II, 1956, 413); Він показав руки свої в землюці і в крові. - Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (Головко, І, 1957, 113); // безос. Відразу ж з неба хлюпнув не дощ, а небачена злива. Лило як з відра безперервним потоком (Збан., Сеспель, 1961, 445).
@ За спину (шию) не ллє - немає чого поспішати. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай [грати] знову (Вас., III, 1960, 187); [Недоросток:] Нема чого нам поспішатись, адже за шию не ллє? (Вас., III, 1960, 17); Ливцем (ливнем) лити - іти дуже сильно (про дощ).
3. перех. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини. - Ну, тепер тілько осені діждати, сала купити - та й свічки почнемо лити (Мирний, І, 1954, 229); Є в нашім місті вулиця, Де сталь гарячу ллють, Де кораблі будують (Нагн., Слово.., 1954, 53).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ллю | ллємо |
2 особа | ллєш | ллєте |
3 особа | ллє | ллють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | литиму | литимемо |
2 особа | литимеш | литимете |
3 особа | литиме | литимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лив | лили |
Жіночий рід | лила | |
Середній рід | лило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лиймо | |
2 особа | лий | лийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ллючи | |
Минулий час | ливши |