зрозумілий
ЗРОЗУМІЛИЙ, а, е. 1. Доступний для сприймання, ясний, дохідливий. Він забув, що його парафія не чула од його десятки год живої моральної проповіді на зрозумілій для селян народній мові (Н.-Лев., III, 1956, 368); Книга була Зінькові така зрозуміла, така зрозуміла, як ще ні одна в світі: кожне тобі словечко в їй Зінько тямив, розумів і почував.. Звалася та книга «Кобзар Тараса Шевченка» (Гр., II, 1963, 327); Вутанька, все більше насторожуючись, прислухалася до їхніх розмов, до їхніх умовлянь. Якісь натяки, якісь не зовсім зрозумілі докори (Гончар, II, 1959, 179); // Який має близькі кому-небудь думки, погляди, інтереси і т. ін. Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки, а от... (Коцюб., II, 1955, 297); Варавка був найцікавіший і найзрозуміліший для Клима (Горький, Життя К. Самгіна, нерекл. Хуторяна, І, 1952, 21).
2. Який має підставу, закономірний. Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зрозумілу цікавість авторову (Коцюб., III, 1956, 155); Але це була не втома, а зрозуміла байдужість (Донч., V, 1957, 420).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зрозумілий | зрозуміла | зрозуміле | зрозумілі |
Родовий | зрозумілого | зрозумілої | зрозумілого | зрозумілих |
Давальний | зрозумілому | зрозумілій | зрозумілому | зрозумілим |
Знахідний | зрозумілий, зрозумілого | зрозумілу | зрозуміле | зрозумілі, зрозумілих |
Орудний | зрозумілим | зрозумілою | зрозумілим | зрозумілими |
Місцевий | на/у зрозумілому, зрозумілім | на/у зрозумілій | на/у зрозумілому, зрозумілім | на/у зрозумілих |
зрозуміти
ЗРОЗУМІТИ, ію, ієш, док., перех., без додатка і з спол. що. 1. Сприйняти розумом. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова, а звести їх докупи, зрозуміти, що вона казала, я не мала сили (Мирний, IV, 1955, 345); Маруся відчула це веління, але не зрозуміла його. Щось прийшло. Живіше забурхала кров у жилах, око заблищало, хтось велів бігати, співати (Хотк., II, 1966, 30); Подоба радісної усмішки освітила і Романове обличчя, хоча він, глухнучи, не все зрозумів, що сказала Люба (Стельмах, І, 1962, 466); // Правильно сприйняти зміст чого-небудь висловленого, написаного і т. ін. [Річард:] Колего Брайд!.. Не слухає... розсердивсь! Не хотячи, образив я людину. Не зрозумів він... (Л . Укр., III, 1952, 101); - Наш уряд також поважав вас.- А ви? - А я ні.- Як - ні? Чому? Може, ви не зрозуміли запитання? Ви цілком свідомі себе? - Так (Довж., І, 1958, 304); Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Тют., Вир, 1964, 165); // Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла (Ю. Янов., II, 1958, 91); // Сприйняти ідею, виражену в якому-небудь художньому творі (літературному, музичному і т. ін.). Малюнок Ваш, спасибі, дістав. Він мені дуже подобається з декораційного боку, але символу Вашого ніяк не можу зрозуміти (Коцюб., III, 1956, 456); // Сприйняти певну інформацію, передану технічними або іншими засобами (сигналом, умовним знаком і т. ін.). Вони сигналізували флагману, що наказ прийнято, що вони його зрозуміли і ждуть (Кучер, Чорноморці, 1956, 55); Подивився Тарас на страшне поле бою.. і махнув хусткою. Зрозумів той знак Остап, що весь час стояв у засідці.- Панове-браття, батько кличе! (Довж., І, 1958, 262); // кого. Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого кимось. - Людмило Леонідівно, ви мене не так зрозуміли. Я ж не сказав, що роблю це. Я сказав: хочу (Головко, II, 1957, 489); - Далеко ви, товаришу Кульницький, заїхали.. Як можна розкидатись такими словами?.. - Побачив [Кульницький], що таки справді далеко заїхав, і спокійніше звернувся до Мірошниченка: - Ви не зрозуміли мене (Стельмах, II, 1962, 141); // кого. Розгадати людину, її світогляд, логіку вчинків, стан і т. ін. [Мавка (спалахнула) :] Так! хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Л. Укр., III, 1952, 231); - Ні, не можу я його зрозуміти, хоч він мій батько, - думав Оксен, дивлячись старому вслід. -То молиться в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться... (Тют., Вир, 1964, 77); // Уяснивши що-небудь, погодитися з чиїмись поглядами, бажаннями тощо; співчутливо поставитися до чийогось стану, настрою і т. ін. [Антоніо:] Маестро!.. Мій корабель до вашої послуги. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр., III, 1952, 120); Він, як і всі, перед якими лише починають стелитися шляхи в життя, не може зрозуміти тих, що вже йдуть не під гору, а з гори і нічого доброго не знайшли у житті (Стельмах, І, 1962, 125).
Давати (дати) зрозуміти див. давати.
2. Сприйняти, витлумачити певним чином. Ястшембський звелів наймитові Микиті заперти браму й нікого не пускати у двір; але Микита зрозумів так його слова, щоб не пускати тільки чужих (Н.-Лев., II, 1956, 67); Насамперед мушу зауважити, що ми зовсім не мали на меті взагалі зректися творів з життя селянського, як ви зрозуміли з нашого листа (Коцюб., III, 1956, 244); Катря від несподіванки та подиву не знайшла відразу, що й відповісти. Докія Петрівна зрозуміла це як вагання,- умовляти стала (Головко, II, 1957, 193); // Пояснити, оцінити як-небудь. Ось пісні мого серця - прийміть, я лиш так міг життя зрозуміти (Гонч., Вибр., 1959, 33); Циганкуваті очі Тимка примружились. Сергій зрозумів його слова як шпильку під бік (Тют., Вир, 1964, 341).
3. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, враховуючи певні ознаки і т. ін., здогадатися про щось. Щойно Владко, поглянувши довкола, побачив розсмішені обличчя і зрозумів, що діється (Фр., VI, 1951, 171); Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Коцюб., II, 1955, 404); Він приходить до свідомості в санбаті, але ніяк не може зрозуміти, де він і що з ним (Тют., Вир, 1964, 198); - Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича (Тулуб, В степу.., 1964, 501); // Сприймаючи що-небудь органами чуття, визначити, встановити його суть, місцеперебування і т. ін. Враз її збудив звук.. Тепер вона зрозуміла - це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Смолич, І, 1958, 84;) Он захрипів деркач, а де - не зрозуміть: Як щука в Нємані, він у траві біжить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 61); Припала [Мар'яна] до вікна і знову почула схлипування. І тільки тепер зрозуміла, що це на хаті схлипував лелека (Стельмах, II, 1962, 294).
@ Серцем зрозуміти - сприйняти не розумом, а відчуттям; відчути. Якби ти знав! Та се знання предавнє Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне... (Фр., XI, 1952, 301).
4. Проникнути в суть чого-небудь, осмислити щось; збагнути. Тільки приїхавши та забачивши, як тут люди живуть, я зрозуміла ліпше галицькі справи та відносини (Л. Укр., V, 1956, 45); Зрозумійте психологію старості, юначе (Ю. Янов., II, 1958, 22); // Пізнати природу і закономірності якого-небудь явища. Нема завдання для свідомих робітників важливішого за те, щоб зрозуміти значення свого руху і точно пізнати його (Ленін, 20, 1950, 333); Тож як упевнились ми, що з нічого ніщо не постане, Тим надійніше, вірніше спроможемось ми зрозуміти, Звідки і з чого формуються речі, і як воно саме Все виникає (Зеров, Вибр., 1966, 127); // Знайти причину чого-небудь, пояснення чомусь. Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти не міг (Скл., Святослав, 1959, 12); - А-а, - усміхнувся Дорош, зрозумівши нарешті побоювання Сергія (Тют., Вир, 1964, 140).
5. Зробити висновок, підсумовуючи, зіставляючи, узагальнюючи і т. ін. Іван охоче оповідає про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він не так від панщини, як од лютої жінки (Коцюб., І, 1955, 347); Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі Аму-Дар'ї (Тулуб, В степу.., 1964, 396); // Зміркувавши, уяснити очевидність чого-небудь. Вчитель зрозумів: марна справа зараз переконувати парубка (Стельмах, І, 1962, 439); Хотіла [Юля] запитати у матері, що то за хлопець, але потім схаменулася і зрозуміла, що цього робити не можна (Тют., Вир, 1964, 231).
6. Пройнятися свідомістю чого-небудь, усвідомити. [Руфін:] Уперше зрозумів я, що як то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому з такого бою, де немає місця тому, хто стать під корогву не може... (Л. Укр., II, 1951, 383); Вона хоче, щоб і він це зрозумів, зрозумів радість праці й щоб він отак, у нічну годину, чуючи, як болять стомлені руки, як ниє спина, щоб мріяв він про радісну зустріч, про перемогу й щастя (Скл., Хазяїни, 1948, 153); Тільки тепер зі всією силою він зрозумів, що в нього є син... Побачив його перед собою таким, як намалювала [розповіла] Василинка (Стельмах, II, 1962, 78); Тепер я зрозумів, що таке сором (Багмут, Опов., 1959, 8).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрозумію | зрозуміємо |
2 особа | зрозумієш | зрозумієте |
3 особа | зрозуміє | зрозуміють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зрозумів | зрозуміли |
Жіночий рід | зрозуміла | |
Середній рід | зрозуміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрозуміймо | |
2 особа | зрозумій | зрозумійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зрозумівши |