змотувати
ЗМОТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. Попід тином біг з котушкою червоноарміець і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150); Розв'язав [Чорбаряну] чорну товсту нитку, змотав її на палець (Чаб., Балкан. весна, 1960, 9); * Образно. Ніч проміння позбирала І змотала у клубок... Наче тінь жива упала Біля ганку у куток (Олесь, Вибр., 1958, 248); // Виготовляти що-небудь (звичайно пряжу), мотаючи. [Луїза:] Вона оце знов скільки пасем змотала вчора ввечері (Л. Укр., IV, 1954, 246); Чоловіки тікали вечорами з дому. - Хоч би ж он шпульку змотав, - скаже невдоволено жінка (Головко, II, 1957, 89).
@ Змотувати (змотати) вудки див. вудка.
2. тільки док., фам. Швидко сходити, з'їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад. Підморгує [Фред] по-змовницькому: - Змотаємо? - Куди? - В Миколиному голосі зимовий холодок (Збан., Курил. о-ви, 1963, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змотую | змотуємо |
2 особа | змотуєш | змотуєте |
3 особа | змотує | змотують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змотуватиму | змотуватимемо |
2 особа | змотуватимеш | змотуватимете |
3 особа | змотуватиме | змотуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змотував | змотували |
Жіночий рід | змотувала | |
Середній рід | змотувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змотуймо | |
2 особа | змотуй | змотуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змотуючи | |
Минулий час | змотувавши |