нюня
НЮНЯ, і, ч. і ж., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: - Не козаки, а нюні ви! (Сос., І, 1957, 443); - Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе - цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що - кваша, нюня, солопій..! (Григір Тют., Деревій, 1969, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нюня | нюні |
Родовий | нюні | нюнь |
Давальний | нюні | нюням |
Знахідний | нюню | нюнь |
Орудний | нюнею | нюнями |
Місцевий | на/у нюні | на/у нюнях |
Кличний | нюне | нюні |