інваріантний
ІНВАРІАНТНИЙ, а, е. Який відзначається інваріантністю. За неоднорідністю звукового складу морфеми бувають варіантні та інваріантні (Сучасна укр. літ. м., I, , ).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інваріантний | інваріантна | інваріантне | інваріантні |
Родовий | інваріантного | інваріантної | інваріантного | інваріантних |
Давальний | інваріантному | інваріантній | інваріантному | інваріантним |
Знахідний | інваріантний, інваріантного | інваріантну | інваріантне | інваріантні, інваріантних |
Орудний | інваріантним | інваріантною | інваріантним | інваріантними |
Місцевий | на/у інваріантному, інваріантнім | на/у інваріантній | на/у інваріантному, інваріантнім | на/у інваріантних |