змушувати
ЗМУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМУСИТИ, змушу, змусиш, док., перех., з інфін. і до чого. Спонукати, примушувати когось, щось виконувати, робити що-небудь. - Чого ходиш чорна! - гримала Маланка на Гафійку і змушувала її мало не щодня міняти сорочку, сама чесала її голову і вплітала в коси нові кісники (Коцюб., II, 1955, 30); Вона потай обурювалася на бога, але острах перед його силою змушував до покори (Кач., II, 1958, 21); [Руфін:] Вір мені на слово, - я б не завдав тобі такої рани, якби мене не змусила до того повинність вища над родинні зв'язки (Л. Укр., II, 1951, 459); Труднощі завдання, перед яким опинились петербурзькі соціал-демократи, не злякають їх, а змусять подесятерити зусилля (Ленін, 16, 1949, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змушую | змушуємо |
2 особа | змушуєш | змушуєте |
3 особа | змушує | змушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змушуватиму | змушуватимемо |
2 особа | змушуватимеш | змушуватимете |
3 особа | змушуватиме | змушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змушував | змушували |
Жіночий рід | змушувала | |
Середній рід | змушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змушуймо | |
2 особа | змушуй | змушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змушуючи | |
Минулий час | змушувавши |