звершуватися
ЗВЕРШУВАТИСЯ, ується і ЗВЕРШАТИСЯ, ається, недок., ЗВЕРШИТИСЯ, иться, док., книжн. 1. Відбуватися, здійснюватися (про які-небудь важливі процеси, справи і т. ін.). Ми ще в боргу і у великому боргу перед рідною землею, де звершується стільки хороших і героїчних справ (Літ. газ., 15.III 1959, 4); Над квітучим збіжжям.. тремтіла зелена хмарка пилку. Звершалась тайна запліднювання (Гжицький, Вел. надії, 1963, 197); Ярослав Громійчук.. картав свою необачну долю за те, що привела його на світ, коли вже одгриміли всі війни і революції, звершилися усі подвиги і великі відкриття (Вол., Місячне срібло, 1961, 199); // Ставати дійсністю, справджуватися (про мрії, сподівання, передбачення).
2. тільки недок. Пас. до звершувати і звершати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звершуюся | звершуємося |
2 особа | звершуєшся | звершуєтеся |
3 особа | звершується | звершуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звершуватимуся | звершуватимемося |
2 особа | звершуватимешся | звершуватиметеся |
3 особа | звершуватиметься | звершуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звершувався | звершувалися |
Жіночий рід | звершувалася | |
Середній рід | звершувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звершуймося | |
2 особа | звершуйся | звершуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звершуючись | |
Минулий час | звершувавшись |