зареготати
ЗАРЕГОТАТИ, очу, очеш і ЗАРЕГОТІТИ, очу, отиш, док. Почати реготати, реготіти. - Якби таку жінку та мені - я б її у комашню втручив, - нехай би пихкала! Та й зарегоче на всю хату (Вовчок, І, 1955, 127); Лукаш щось жартівливо відповів, і на поромі всі зареготали (Донч., V, 1957, 11); А сусід як зареготить та й каже: «Дурний ти, Терешку. Хіба ж то губернатор? То паровоз кричить» (Тют., Вир, 1964, 50); * Образно. Буря не втихає.. Аж ось страшно зареготав над хатою грім (Вас., II, 1959, 330).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарегочу | зарегочемо |
2 особа | зарегочеш | зарегочете |
3 особа | зарегоче | зарегочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зареготав | зареготали |
Жіночий рід | зареготала | |
Середній рід | зареготало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарегочімо | |
2 особа | зарегочи | зарегочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зареготавши |