задрімати
ЗАДРІМАТИ, аю, аєш. Док. до дрімати 1, 2. [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю (Крон., II, 1958, 226); - Ну, як? - питає Гнат суворо. - Все тихо. - Спав? - Задрімав трохи (Тют., Вир, 1964, 302); Ідемо день і ніч, ніч і день. І, йдучи, задрімав я від втоми (Підс., Героїка, 1951, 98); * Образно. Заснули верби на облозі, І вітер задрімав (Гл., Вибр., 1951, 85).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задрімаю | задрімаємо |
2 особа | задрімаєш | задрімаєте |
3 особа | задрімає | задрімають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задрімав | задрімали |
Жіночий рід | задрімала | |
Середній рід | задрімало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задрімаймо | |
2 особа | задрімай | задрімайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задрімавши |