душогубний
ДУШОГУБНИЙ, а, е. Прикм. до душогубство. Пригадалася спалена атомною бомбою японська жінка з квітами-ранами... Хай буде прокляте до віку всяке душогубне малювання узорів по живому тілу! (Вол., Дні.., 1958, 24); Заповзяв брат на брата лиху думку, що незабаром душогубним учинком обернулася (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 132).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | душогубний | душогубна | душогубне | душогубні |
Родовий | душогубного | душогубної | душогубного | душогубних |
Давальний | душогубному | душогубній | душогубному | душогубним |
Знахідний | душогубний, душогубного | душогубну | душогубне | душогубні, душогубних |
Орудний | душогубним | душогубною | душогубним | душогубними |
Місцевий | на/у душогубному, душогубнім | на/у душогубній | на/у душогубному, душогубнім | на/у душогубних |