дупластий
ДУПЛАСТИЙ, ДУПЛЯСТИЙ, а, е. З великим дуплом або дуплами. На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо (Фр., IV, 1950, 74); Навколо старих дупластих яблунь росла висока трава (Донч., III, 1956, 62); Сівши на давно повалену дуплясту вербу, довго дивилась [дочка бакенщика] на вогні Нової Каховки (Цюпа, На крилах.., 1961, 242).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дупластий | дупласта | дупласте | дупласті |
Родовий | дупластого | дупластої | дупластого | дупластих |
Давальний | дупластому | дупластій | дупластому | дупластим |
Знахідний | дупластий, дупластого | дупласту | дупласте | дупласті, дупластих |
Орудний | дупластим | дупластою | дупластим | дупластими |
Місцевий | на/у дупластому, дупластім | на/у дупластій | на/у дупластому, дупластім | на/у дупластих |