доукомплектований
ДОУКОМПЛЕКТОВАНИЙ, а. е. Дієпр. пас. мин. ч. до доукомплектувати. Підрозділи, доукомплектовані останнім часом, ішли й ішли заповненими, зімкнутими рядами, що зникали вдалині (Гончар, І, 1954, 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | доукомплектований | доукомплектована | доукомплектоване | доукомплектовані |
Родовий | доукомплектованого | доукомплектованої | доукомплектованого | доукомплектованих |
Давальний | доукомплектованому | доукомплектованій | доукомплектованому | доукомплектованим |
Знахідний | доукомплектований, доукомплектованого | доукомплектовану | доукомплектоване | доукомплектовані, доукомплектованих |
Орудний | доукомплектованим | доукомплектованою | доукомплектованим | доукомплектованими |
Місцевий | на/у доукомплектованому, доукомплектованім | на/у доукомплектованій | на/у доукомплектованому, доукомплектованім | на/у доукомплектованих |