домінувати
ДОМІНУВАТИ, ую, уєш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета - зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму, над котрою усе ж таки домінує сурмачеве «туру-туру... та ...» (Коцюб., І, 1955, 233); Тепер у цьому обличчі домінували: гострота, впертість і твердість (Загреб., Європа. Захід, 1961, 109).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доміную | домінуємо |
2 особа | домінуєш | домінуєте |
3 особа | домінує | домінують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домінуватиму | домінуватимемо |
2 особа | домінуватимеш | домінуватимете |
3 особа | домінуватиме | домінуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | домінував | домінували |
Жіночий рід | домінувала | |
Середній рід | домінувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домінуймо | |
2 особа | домінуй | домінуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | домінуючи | |
Минулий час | домінувавши |