домовласник
ДОМОВЛАСНИК, а, ч. Власник дому (у 1 знач.). Цілий рік працював Антін, поки розплатився з тим американським домовласником за квартиру (Чорн., Визвол. земля, 1950, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домовласник | домовласники |
Родовий | домовласника | домовласників |
Давальний | домовласникові, домовласнику | домовласникам |
Знахідний | домовласника | домовласників |
Орудний | домовласником | домовласниками |
Місцевий | на/у домовласнику, домовласникові | на/у домовласниках |
Кличний | домовласнику | домовласники |