доложити
ДОЛОЖИТИ, ложу, ложиш, док., перех. і без додатка. розм., рідко. Те саме, що докласти 1. Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? Хай ще з місяць у цій походе [походить], прийдеться доложить трохи до його грошей та тоді, - думала мовчки Параска (Мирний, IV, 1955,117).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доложу | доложимо |
2 особа | доложиш | доложите |
3 особа | доложить | доложать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доложив | доложили |
Жіночий рід | доложила | |
Середній рід | доложило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доложімо | |
2 особа | доложи | доложіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | доложивши |