докульгати
ДОКУЛЬГАТИ, аю, аєш, док., розм. Кульгаючи, насилу дійти, добратися куди-небудь. Варфоломій докульгав до криниці (Коп., Вибр., 1953, 448).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докульгаю | докульгаємо |
2 особа | докульгаєш | докульгаєте |
3 особа | докульгає | докульгають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докульгав | докульгали |
Жіночий рід | докульгала | |
Середній рід | докульгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докульгаймо | |
2 особа | докульгай | докульгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | докульгавши |