довоєнний
ДОВОЄННИЙ, а, е. Який був, існував до війни. Металургійна промисловість України, яка до війни давала близько 3 млн. т чавуну, ..в 1921 р. випускала лише 1% довоєнної продукції (Іст. УРСР, II, 1957, 218); Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком (Головко, II, 1957, 130); // Який існує з часу, що був до війни. Марія, розвісивши біля печі мокру хустину і старий, ще довоєнний, командирський плащ з мідними гудзиками, теж присіла до столу (Руд., Остання шабля, 1959, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | довоєнний | довоєнна | довоєнне | довоєнні |
Родовий | довоєнного | довоєнної | довоєнного | довоєнних |
Давальний | довоєнному | довоєнній | довоєнному | довоєнним |
Знахідний | довоєнний, довоєнного | довоєнну | довоєнне | довоєнні, довоєнних |
Орудний | довоєнним | довоєнною | довоєнним | довоєнними |
Місцевий | на/у довоєнному, довоєннім | на/у довоєнній | на/у довоєнному, довоєннім | на/у довоєнних |