демарш
ДЕМАРШ, у, ч. Дії, заходи держави, дипломатично скеровані на те, щоб застерегти від певних дій іншу державу, домогтися яких-небудь поступок. Рішення Земського собору [возз'єднати Україну з Росією] було свого роду демаршем російського уряду, розрахованим на те, щоб вдержати Польщу від нового нападу на Україну (Іст. УРСР, І, 1953, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | демарш | демарші |
Родовий | демаршу | демаршів |
Давальний | демаршеві, демаршу | демаршам |
Знахідний | демарш | демарші |
Орудний | демаршем | демаршами |
Місцевий | на/у демарші, демаршу, демаршеві | на/у демаршах |
Кличний | демаршу | демарші |