§ 88. II відміна. Множина. Називний відмінок
У називному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
1. Закінчення -и мають усі іменники чол. роду твердої групи:
батьки , береги , городи, директори , заводи, класи, ліси , працівники , футляри, але друзі.
Примітка. Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-н): болгари, громадяни, кияни, львів’яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни ), але: грузини, осетини, русини.
2. Закінчення -і (після голосного та апострофа -ї) мають іменники чол. роду м’якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду:
велетні, герої, ковалі, обрії, купці, лікарі, пазурі (і пазури), секретарі, солов’ї, теслярі, школярі; ножі, слухачі, товариші; очі (зрідка вічі), плечі.
.Примітка 1. Іменники чол. роду з числівниками два, три, чотири мають закінчення —и, -і (-ї): два хлопці, три робітники , чотири слухачі.
Примітка 2. В урочистому мовленні замість форми множини слова брат — брати вживають форму збірності браття (зрідка — братове).
3. Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м’якій, зрідка мішаній, групі) мають усі іменники середн. роду:
дена (від дно), міста, пера, стремена; прізвища, урвища; уміння, моря, обличчя, піддашшя, поля, прислів’я, роздоріжжя.
Декілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини варіантні закінчення -и та -а:
вуси — вуса, ґрунти — заст. ґрунта (збірне), рукави — рукава, хліби — хліба (збірне),
але тільки вівса.
Примітка. Іменник Господь форм множини не має.