§ 74. I відміна. Однина. Кличний відмінок
У кличному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -о, -е, -є, -ю.
1) -о властиве іменникам твердої групи:
донько, дочко, дружино, Ганно Михайлівно, книжко, перемого, сестро;
2) -е набувають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного, м’якого знака та апострофа:
воле, відміннице, гривне, душе, земле, Катре, круче, магарадже, радже;
а також Ілле; дуеньє, Маріє, мріє, Соломіє;
3) -ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи:
бабусю, Галю, доню, Катрусю, Марусю, матусю, тітусю.
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох особових імен — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Оксано Іванівно, Маріє Василівно.
Примітка 2. У звертаннях до жінок, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка мають обидва іменники: добродійко Вариводо, пані Гаркуше, поетко Забашто.